Великим оком дивиться у всесвітній простір
надзвичайної краси озеро. Офіційна назва цього дива, що розкинулося серед
Карпат у Путильському районі Чернівецької області, – Гірське Око. У горян воно має й інші назви – Буковинське, Карпатське, Чорне Око.
Гірське Око - озеро природного
походження, що є гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення. Навколо озера створена зелена зона
площею 23.5 га.
Розташувалося воно на відстані 1 км на схід від
центру села Нижній Ялівець біля підніжжя гори Творилець, що у масиві
Яловичорські гори. Лежить на висоті 1128 метрів над рівнем моря. Має довжину
-100 м а ширину - близько 70м. Площа водяного дзеркала сягає майже гектара.
Утворилося за рахунок зсуву глинистих порід приблизно 300 тисяч років тому.
Не буде перебільшенням сказати, що «око» це бездонне, бо справжньої його глибини не знає ніхто.
Населяє приозерну територію своєрідний народець:
гомінкі лісові птахи, лисиці, глухарі, куниці, саламандри. Можна знайти сліди
оленів, кабанів, козуль. У прибережній
прозорій воді плавають полохливі тритони. Вони, до речі, є природним
індикатором здоров’я водойми – тож не бійтеся, зачерпніть живильної рідини у
долоню, спробуйте на смак. Надра озера населяють форелі, коропи, карасі. А вода холодна і навіть при високій температурі повітря не прогрівається
вище 12-14°. Але ж так і має бути в горах. А от узимку через
теплі потічки (теплиці) можуть лишатися незамерзлими окремі ділянки. Існує легенда про те, що той,
хто омиється з ніг до голови водою Гірського
Ока, матиме успіх у справах і щастя в житті.
Туристичний шлях пролягає через Лопушну з села Плоска.
До самого озера можна спуститися гірською стежиною, що ліворуч від хребта
перевалу.
Поруч з озером – колиба, яка колись слугувала
притулком для лісорубів. Переночувати у ній можна і сьогодні: перепочити,
розвести ватру (багаття), аби потім біля озера зустріти найкращий у житті
ранок, насичений неймовірною енергією гір.